Україна – це ми!

24 лютого 2025 року спливли три роки від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

Ці три роки видалися найважчими в історії нашої незалежної країни. 24 лютого змінило мирне життя кожного з нас. Любов українців до своєї Батьківщини безмежна, вона вражає і надихає увесь демократичний світ. Кольори українського державного прапора сьогодні знає увесь світ. Ми, українці, чітко усвідомлюємо, за що боремося! Наш бій за свободу, незалежність, щасливе майбутнє. Ми боремося за Україну!

У ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» викладач історії та суспільних дисциплін, кандидат педагогічних наук Марія Суділовська провела конкурс історичних есе «УКРАЇНА – ЦЕ МИ!», присвячений нескореності та героїзму українського народу. Народу, який сьогодні з проявом великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян змінює хід історії нашої держави та світу загалом.

Конкурс тривав із 6 до 13 березня 2025 року. У ньому взяли участь здобувачі освіти І і ІІ курсів. Переможці відзначені грамотами: Яна Марчук і Вікторія Ходань (І місце); Любов Карпин, Богдан Чернов, Андрій Голодишин, Артем Кізюк (ІІ місце); Олег Чумак, Кирило Желябов, Катерина Маковецька, Леонід Леник (ІІІ місце).

В історичних есе здобувачі освіти подали своє розуміння любові до України, єдності нації та її силу в боротьбі за державну незалежність і територіальну цілісність.

Ключові тези конкурсних робіт:

• «…Україна – це тепло рідного дому, запах свіжоспеченого хліба бабусі, мелодія української пісні, що лине десь із вулиці…»
• «… Україна – це її люди, які творять майбутнє, незважаючи на всі труднощі. Це я! Це ти! Це ми!…»;
• «…Україна – це дух народу, що крізь століття виборює свободу та гідність…»;
• «…Сильна Україна — це не лише минуле, це те, що відбувається зараз, те, до чого ми прагнемо…»;
• «…Ми маємо разом будувати країну, де кожен почуватиметься важливим і необхідним, країну, яка стане взірцем толерантності, рівності та справедливості…»;
• «…Україна — це ми, її громадяни, її серце, її надія. Саме ми визначаємо її сьогодення і, без сумніву, будемо творити її майбутнє…»;
• «…Любити Україну – це не лише говорити гарні слова. Це поважати її традиції, берегти природу, знати її історію, говорити рідною мовою, підтримувати одне одного…»;
• «… хочеться сказати всьому світові, а головне – один одному: Ми – разом! Ми – сильні!  Ми – єдині! Україна – це ми!!!»;
• «…Україна – це кожен із нас. І від нас залежить, якою вона буде завтра…»;
• «…Україна – це ті, хто з перших днів повномасштабного вторгнення росіян, стали волонтерами і одночасно – надійним тилом для наших військових…»;
• «…Україна – це лікарі, які оперують під обстрілами…»;
• «…Україна – це викладачі, які читають лекції з укриттів…»;
• «…Україна – це рятувальники, які долають наслідки ракетних атак…»;
• «…Україна – це енергетики, які, попри все, несуть світло у наші домівки…»;
• «…Україна – це ми, українці, які 24 лютого об’єдналися і показали світові, що таке потужна та смілива нація!…»;
• «…Україна – це  нація, яка у перші дні війни голіруч зупиняла російські танки і всі ці три роки знає: ЗСУ – це сила! Ми незламний народ!…»