Не згаси свічку пам’яті

Під такою назвою 23.11.2022 року куратором Наталією Бабій у групі З-З1 проведено відкриту виховну годину, присвячену пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-1933 років. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства.

Мета виховної години: сприяти поверненню історичної пам’яті про голодомор 1932-1933 років, вшанувати пам’ять безневинно замучених голодом та політичними репресіями людей; виховувати в здобувачів освіти особисті риси громадянина України, патріотизм, почуття співпереживання, поваги до минулого України.

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1923, 1932-1933, 1947 років. В травні 2007 року, наказом президента В.А.Ющенка було запроваджено День пам’яті жертв голодомору. А 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодмор 1932-1933 років в Україні ”, згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

Це була безкровна війна тоталітарної системи проти українського народу, для того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.

Не можна собі уявити, що в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка була житницею континенту, знищено голодом мільйони людей!

 Хай пам’ять про всіх невинно убієнних голодом-геноцидом згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі. Щороку в останню суботу листопада українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті.