«Не летіть, літа, так дуже швидко…»

На початок жовтня припадають гарні свята, які давно стали улюбленими в Україні: 1 жовтня відзначають День ветерана в Україні, 3 – День працівника освіти України і 5 – за ініціативи ООН святкують Всесвітній день учителя.

Стрийський коледж має безпосереднє відношення до цих свят, та найбільшу увагу його адміністрація приділяє Дню ветерана, віддаючи шану тим нашим  ветеранам-викладачам, які протягом всього свого активного життя вірою і правдою «служили» у храмі науки – ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування».

У  сучасному розумінні саме поняття «ветеран» не сильно відрізняється від тих уявлень, які вкладалися в це слово з найдавніших часів. Вперше ветеранами стали називатися солдати і військовослужбовці, за плечима яких було більше 20-ти років вірної служби. Це сталося ще в античному Римі. Повага і шана до цих солдат з боку їх держави була така велика, що вони наділялися земельними ділянками або отримували солідну грошову винагороду, ставали повноправними римськими громадянами і звільнялися від всіляких повинностей.

І в нашому закладі освіти стало доброю традицією у ці дні запрошувати ветеранів–викладачів для зустрічі із адміністрацією, на якій ветерани мають змогу почути звіт директора за минулий навчальний рік, плани колективу  на майбутнє, а також поділитися своїми враженнями від змін, що проходять в коледжі та розказати про свої побажання у розвитку його освітнього процесу та матеріально – технічної бази.

Цю добру традицію започаткував колишній директор коледжу Василь Дмитришин, продовжила її також колишня директорка – Галина Перестюк, а тепер цю традицію зберігає та примножує теперішній директор ВСП «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» Ігор Рінило.

Ось і цього разу вечір–зустріч «Не летіть, роки, так швидко дуже…», на який прибула значна кількість ветеранів, проходив у дружній атмосфері  взаєморозуміння та взаємоповаги.

Перед поважною аудиторією виступив директор коледжу Ігор Рінило, який прозвітував  за минулий навчальний рік. Він доповів про те, що в коледжі на даний час навчається біля дев’ятисот здобувачів освіти на денній та заочній формах, які мають змогу навчатися у сучасних аудиторіях, лекційних залах, що обладнані відповідними технічними засобами.

«Ми живемо у дуже непростий час, в час пандемії, що значно ускладнює освітній процес. Та наші викладачі практично усі вакциновані, і це дає надію на продовження навчання у стінах закладу освіти. Цього навчального року ми відкрили нову спеціальність «Будівництво і цивільна інженерія» – це уже десята наша спеціальність. Все робимо для того, щоб здобувачі освіти мали змогу обирати ту спеціальність, яка їм до душі» – сказав директор.

 Ігор Ярославович детально зупинився на роботі навчально – дослідного господарства. Розповів про отримані врожаї, придбану техніку, про купівлю сучасного зернозбирального комбайна.

«Одна сім’я, одна родина –  ми продовжуємо те, що ви напрацювали», – наголосив директор, відзначивши  працю всіх колишніх працівників та  директорів коледжу, а особливо виділив заслуги Дмитришина В.Ф. в тому, що Стрийський коледж є сучасним навчальним закладом з розвинутою інфраструктурою.

Директор коледжу також розказав про співпрацю із  Львівським національним університетом природокористування, виділивши, що серед усіх закладів освіти, які входять у його структуру, Стрийський фаховий коледж займає чільне місце. 

Багато добрих слів та побажань прозвучало від ветеранів, які жваво брали участь у розмові із адміністрацією  коледжу. Відчувалось, що вони хоч і на заслуженому відпочинку, та ведуть активний спосіб життя, займаючись спортом, господарською, підприємницькою та громадською діяльністю. Також серед них багато творчих особистостей. З цікавими розповідями виступали Мадилюс В. М., Перестюк Г. О., Цехоня І. В., Чернега Л. І., Дуда З. К., Бугай І. І., Мисак П. М., Белінська А. Й. та ін. Із своїми поетичними творами виступили: Куртяник Богдан Васильович, Звіришин Марія Йосипівна та відома поетеса Павлів Леся Михайлівна, поезії якої стали окрасою вечора–зустрічі «Не летіть, роки, так швидко дуже…»:

Дзвенять літа, як щире слово,

А в клопотах згорають дні…

Останні пелюстки медові

Злітають болем у мені.

Печалить осінь по отавах,

І втома падає до ніг, 

Мозольних рук шаную славу

Й гостинний батьківський поріг.

Свята земля живучість має –

Зійдуть пагіння молоді!

Зеленим листям зацвітають

Мої надії золоті.

Цього вечора ветеранів вітала музичними творами талановита молодь, що здобуває освіту в нашому коледжі (художній керівник – Оксана Берездецька).

В організації вечора – зустрічі «Не летіть, роки, так швидко дуже…» брали участь і заступник директора з виховної роботи Баран Н. І. Окремої подяки заслуговують працівники та викладачі коледжу: Манцибович М. Б., Гурмус М. В., Словакевич І. С. та ін.

Найбільше багатство літніх людей — їх досвід, мудрість, вміння. Безмежна вдячність вам, дорогі представники старшого покоління, за безцінні знання та слушні поради, за готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування!

В. Борис, викладач коледжу,
 голова Ради ветеранів.