
Міжнародний день рідної мови – 2020
«ЗВУЧИ РІДНА МОВО, КВІТУЙ І ШАНУЙСЯ!» під таким гаслом 21 лютого 2020 року студенти Стрийського коледжу ЛНАУ відзначили Міжнародний день рідної мови. У святі взяли участь студенти групи З-11 які продемонстрували вірші, пісні та гумореску П. Глазового «Кухлик» про українську мову, а також виконали інсценізацію діалогу матері та дочки « Як би тобі, доню …» та зробили виставку стінгазет рідної мови.
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» — значилося у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності. Свято було започатковано за пропозицією Бангладеш. 21 лютого 1952 року у Східній Бенгалії (сучасний Бангладеш) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді щороку Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову.
Мова — це історія народу, його світосприйняття, інтелектуальний та духовний результат багатовікової еволюції. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми — важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур. Та більше того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. В Україні це свято відзначають з 2002 року.
Отже, варто ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, є справжнім дивом, великим і прекрасним! Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож як писав Максим Рильський : «Як парость виноградної лози плекаймо мову…». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України.
Викладач української мови та літератури
Бовтач Оксана Миколаївна
Tag:українська мова

