Нелетіть, літа, так дуже швидко…

Другий місяць осені розпочинається з особливого свята: 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений з 1991 року Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана.

В нашій державі свято на офіційному рівні почали відзначати з 1997 року, коли уряд постановив щорічно святкувати Міжнародний день людей похилого віку і створювати умови соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян.

День літньої людини – це направду світле свято, коли вшановують представників старшого покоління.

В Стрийському коледжі Львівського національного аграрного університету свято зрілості і досвіду започатковано 1995року (директор Дмитришин В.Ф.), а першим головою Ради ветеранів було обрано завідувача ремонтної майстерні Капериса Миколу Івановича. З 2006року до 2018року цю почесну місію виконувала Перестюк Галина Олексіївна ( працювала в коледжі на посадах викладача, заступника з навчальної роботи, директора коледжу, завідувача заочного відділення).

На даний час всіх ветеранів Стрийського коледжу ЛНАУ нараховується майже 100 чоловік, значна частина яких прибула в понеділок 1 жовтня 2018року в навчальний заклад, щоби в черговий раз взяти участь у святкуванні Дня ветерана.

Директор коледжу Рінило І. Я. тепло, з синівською увагою звернувся до ветеранів. Він розказав, про здобутки коледжу за останній рік, і які проблеми потрібно вирішувати. Із запитань, які звучали від ветеранів, було видно, що вони жваво цікавляться життям колективу навчального закладу і їм не байдуже його майбутнє.

«Ви заслужили це свято, своїм досвідом, багаторічною працею, трудовими досягненнями і найбільша нагорода для нас усіх, коли ми вас будемо тут бачити якомога частіше при доброму здоров’ї», – наголосив директор і запросив присутніх оглянути нові напрацювання у матеріально – технічній базі коледжу.

Пізніше відбулися кавові посиденьки, де ветерани у справді сімейній обстановці обмінювалися своїми думками, своїми враженнями від зустрічі з колегами та рідним навчальним коледжем.

Серед ветеранів багато є шанувальників поетичного слова, зокрема Куртяник Б. В. заспівав пісню про маму, яку сам склав, а Погуляєв В. С. декламував довгий власний вірш про плинність і суєтність життя, приємно здивувавши всіх присутніх хорошою пам’яттю.

Щиро і зворушливо прозвучали музикальні вітання ветеранам від студентів коледжу – учасників художньої самодіяльності під керівництвом Берездецької О.Ю.

Від імені ветеранів праці Стрийського коледжу ЛНАУ уклінна  подяка адміністрації коледжу та особисто директору Рінилу І.Я. за те, що сумлінно продовжують традицію святкування Дня ветерана, а також  працівникам і викладачам Мацибович М. Б., Комаричко О. М. та Словакевич І. С. за приготування святкового  столу.  

На зустрічі з ветеранами Стрийського коледжу ЛНАУ прозвучав також вірш, що подається нижче, написаний автором цих рядків до свята – Дня ветерана.

 

Не летіть, роки, так швидко…

Не летіть, літа, так швидко дуже,

Зупиніть на хвильку свій політ,

Хай не буде вам до нас байдуже,

Й хай радіє з нами білий світ.

Хоч пройшли роки і сивина

Вкрила скроні, наче білий сніг,

Відшуміла молодість, пройшла,

Залишився стоптаний поріг?

Десь далеко вже багато друзів

Зовсім інший там долають путь,

Ми, тим часом, у своїй окрузі

Міцно ще тримаєм в руках стяг.

Стяг буття, думок і слів любові,

Майоріє правдою життя,

І гарячіші стають струмочки крові,

Що течуть по жилах майбуття.

Рідний коледж, вчителі – колеги,

Згадується зовсім інший час,

Скільки було різної бентеги,

Прикрощі також бували в нас.

Та любили, жили, працювали,

Молодість все мріями живе

І чогось прекрасного чекали,

Може зрілості, що в нас тепер вже є?

Нам далеко, друзі, до зими,

Бабине ще літо не прийшло,

Може й жаль, що вже пройшли роки

Та щасливі з того, що було.

Що було, що є і потім буде,

Все, на жаль, як сон у сні минає,

Хай в добрі радіють усі люде

І ще довго доля нас оберігає.

В. Борис, викладач коледжу